senchenko_front_11

Катерина Сенченко влаштувалася працювати на м’ясну фабрику в цех оброблення туш

– Катю, розкажи, для початку, як ти влаштувалася на таке серйозне підприємство?

– На серйозне підприємство я влаштувалася вкрай просто: приїхала, зустрілася з начальником, розповіла вигадану історію про свою профільну освіту, і потрапила в цех обробки м’яса. Це фізично важка і небезпечна робота. Імовірність того, що я поранюся, дуже висока. Порізалася в перший же день, моя кров потрапила на продукцію (медкнижку в мене ніхто не спитав, раптом я взагалі хвора на щось, і можу заразити споживачів?). А на запитання про медпункт мені відповіли лише: «Піди і промий палець під краном». Усе. Всім начхати. На харчовому підприємстві навіть немає лікаря. Лише ветеринар.

– Влитися у колектив важко було?

– Це був чи не найскладніший процес. Для людей, з якими працюєш, ти маєш стати другом, щоб вони могли показати всі виробничі нюанси, розкрити секрети. Ти ходиш, постійно усміхаєшся, а сама знімаєш все потайки на телефон. Це викликає сильне емоційне вигорання. Коли повертаєшся додому, ще кілька днів відходиш, поки, нарешті, не розслабишся і не зрозумієш, що все, можна не грати і не знімати, не боятися, що тебе викриють.

– Були моменти, коли здавалося, що ти на межі викриття?

– Була така ситуація одного разу. До мене підійшов начальник цеху з виробництва сосисок і сказав, що дівчата бачили, як я тут щось знімаю.

Taynyy_agent-1_4

– І як викручувалася?

– Вдавала, що нічого не розумію, змінювала тему. Мовляв, ви таку форму тут смішну видаєте, мені захотілося в ній зробити селфі. Він не повірив і сказав показати йому галерею фотографій, якщо хочу там працювати. Я кажу: «Знаєш що, я сьогодні зранку фотографувалася гола у дзеркалі, і не хочу, щоб ти це бачив». Викрутилася, але через те, що хтось пожалівся на мене, вже не змогла проводити розслідування на цій фабриці повноцінно. Після закінчення робочого дня мене викликали до охорони і повністю обшукали. Перебувати там далі було вже небезпечно.

«Таємний агент» розповість, як вибрати якісне м’ясо

– До речі, звільнятися було легко? Як це відбувалося?

– Я прийшла до директрисі і «випалила» їй в обличчя все, що думаю. Але замість того щоб сказати, що я дурна і невдячна, вона відповіла, що все розуміє. Мовляв, невже начальники відділів не бачать, що їхні співробітники роблять такі незрозумілі речі? Наприклад, ходять у чоботах по продукції. Вона зацікавилася тим, що я їй розповіла, і це не може не радувати. Навіть пошкодувала, що я йду.

– Як вважаєш, що можна зробити для того, щоб виправити ситуацію? Посварити?

– Люди, які там працюють, отримують копійки. Їхня робота дуже відповідальна – я вважаю, працівників слід мотивувати, заохочувати хоча б преміями. Вони мають боятися втратити своє місце, тому що ця робота приносить їм хороший дохід. І, звісно ж, на такому підприємстві обов’язково повинна бути медсестра! Люди мають право почуватися у безпеці.

senchenko_in_11

Після такого досвіду роботи як ставишся до м’яса? Ковбасу купувати ще будеш?

– Ні, я стала вегетаріанкою. Весь тиждень роботи на цьому підприємстві йшла до цього. Бачила, як ніхто не реагує на ніготь, який у мене, нібито випадково, впав у чан, де готують ковбасу. Як провокацію підкинула павука, який заповз просто на м’ясо, і ніхто навіть не спробував його звідти забрати. Навпаки, жартували навіть, мовляв, буде м’ясо з павучатиною. Бачила, як працівник кашляє на продукцію. Бачила тушу з гниллю, яка все одно піде на продаж. Вдавала, що отруїлася – раптом у мене кишкова паличка? Всім було начхати! До речі, на виробництві щодня влаштовували безкоштовний обід – керівництво так піклується про своїх співробітників. Приходжу я на цей обід, а там злиплі макарони з котлетами. Щоб не викликати підозр, з’їла шматок однієї котлети. Це була помилка, велика помилка. Мені повідомили, що вони зроблені з нашої продукції. Через хвилину мене знудило. Відтоді не можу взяти шматок м’яса і покласти його до рота, стає зле від однієї лише думки про це.

Дивіться проект «Таємний агент» по понеділках о 21:00 на Новому каналі!

, , ,